– якщо «точка прив'язки» π2 (90∘ ) або 3π2 3 π 2 (270∘ )– Функція змінюється на кофункцію; – якщо «точка прив'язки» π (180∘) або 2π (360∘) – функція залишається тією ж.
Якщо в аргументі у опорної точки n – непарне число, то вихідну функцію замініть на кофункцію, тобто на протилежну функцію (синус змінюється на косинус, тангенс – на котангенс, і навпаки). Якщо в аргументі у опорної точки n – парне число, то функція не змінюється.
Достатньо пам'ятати таке: 1) якщо у формулі містяться кути 180° та 360° (π та 2π), то найменування функції не змінюється; якщо ж у формулі містяться кути 90° та 270° (π/2 та 3π/2), то найменування функції змінюється на подібне (синус на косинус, тангенс на котангенс тощо).
З їх допомогою синус, косинус, тангенс та котангенс довільного кута можна привести до синуса, косінусу, тангенсу та котангенсу кута з інтервалу від 0 до 90 градусів (від 0 до радіан). Таким чином, формули приведення дозволяють переходити до роботи з кутами в межах 90 градусів, що, безсумнівно, дуже зручно.